В Україні в 4 з половиною рази скоротився випуск книг українською мовою 2015-го відносто двох місяців попереднього року – порахував гендиректор харківського видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький.
За даними Книжкової палати України, за два перших місяці 2014 року випущено майже 5 млн 957 тисяч примірників українською мовою. За цей час 2015-го – не повні 1 млн 327 тисяч.
“Це сталося через розпочате ще 2010 року скорочення бібліотечних програм”, – пояснює Красовицький і передбачає, що цієї весни галузь може “померти”.
Подробиці становища розповів для сайту Gazeta.ua.
– В усьому світі книговидання тримається на закупівлях для бібліотек. У Франції в бібліотеки йде кожна третя надрукована книжка. В Німеччині – кожна четверта. В Америці – кожна п’ята. Це частки від дуже великої кількості виданих книг. Україна видає мало. І з цього для бібліотек закуповують навіть не одну двохсоту.
Коли держава твердо каже, яку кількість яких книжок закупить, тоді видавець вкладає свої гроші, платить авторам, оплачує поліграфію і видає. В Україні галузь не відчуває підтримки від бібліотек, бо їм не виділяють грошей на комплектування. Тож видавець не хоче ризикувати грошима. Отримати кредити не може, бо з банками теж важко домовитись, адже вони обізнані зі станом справ у галузі. Залишається працювати на поодиноких замовленнях. Хто має – продає старі залишки. Щоб галузь розвивалася – потрібне пряме державне фінансування бібліотечної системи. Публічних бібліотек було 18 000. Без Криму і частини Донбасу – думаю, тисяч 15 з половиною.
Скорочення закупівель почалося ще за президентства Януковича чи це наслідок теперішнього безгрошів’я?
– Почалося 2010 року. Погіршувалося щороку, але ніколи не було так погано, як у 2013 і 2014 роках. Держкомітет Телебачення і радіомовлення аж 2014-го розрахувався за книги, отримані 2013-го. На 2014 рік цей орган отримав гроші на повернення боргів минулого року, і тільки на 8 млн замовили нових книжок, а це майже ніщо. Міністерство Культури 2014 року не отримало жодної копійки. Не має й цьогоріч. Третім великим держзамовником є обласні держадміністрації. Вони ще досі не всі погасили борги за отримані партії книжок. Київська міська, наприклад, досі боргує за 2012 і 2013 роки.
Скільки книг під держзамовлення видаєте ви?
– Приблизно 5% книг, виданих 2014 року. Перед тим “Фоліо” продало в бібліотеки до 50% книг.
Розтлумачте слова “галузь помре”.
– Великі видавництва не закриються, бо мають склади з запасами книг, які можна ще роками продавати і на цьому триматись. Але галузь – це 1700 видавництв, більшість із яких – малі та середні. Ті не зможуть працювати.
“Ситуація справді дуже складна. Ми от вирішили на місяць зупинити друк запланованих книжок і дочекатися реального скасування ПДВ і стабілізації курсу гривні після кредиту МВФ. Інакше жодні програми закупівель не допоможуть. Нам сьогодні порахували нову книжку Люсі-Мод Монтгомері і вона коштує на 80 відсотків дорожче, ніж у січні. Покупці точно не зрадіють”,
– відгукнулася в соцмережі під дописом Красовицького на тему кризи співзасновниця видавництва “Урбіно” Божена Антоняк.
- Чи правда, що, натомість, зовсім не просіла роздрібна книготоргівля? Деякі продавці хваляться ростом продажу вдвічі.
Не роздріб виріс. Загалом він усе-таки підупав, відсотків на 15. Але зросли продажі книг, виданих українськими видавцями. У “Фоліо” ріст набагато більший, ніж той, що ви називаєте.
По-перше – зменшився потік книг із Росії. Зокрема, через їх подорожчання. По-друге – самі російські видавці злякалися своїх же російських ЗМІ, і думають, що тут ведмеді пробігли по вулицях, через що треба скорочувати постачання. По-третє – діє чинник патріотизму. Покупець, не залежно від мови книги, спершу дивиться, де вона видана. Якщо в Росії – не хоче фінансувати російський бюджет через російські видавництва. На тематиці книг це ніяк не відобразилося.
Скажу, що в Росії рішенням держави закріпили ціни на папір. Це зразу дозволило видавцям утримати від росту ціни на книжки. Україна цього не може зробити, бо в нас мало своїх виробників паперу. Переважно імпорт. А ще Росія всерйоз підняла фінансування бібліотек. Воно й так було немале, а цей рік ще оголосили роком літератури, тому додали коштів на промоцію читання.